Декілька слів про Ужгород
Ужгород — місто на річці Уж, адміністративний центр Закарпатської області та Ужгородського району. Місто розташоване на висоті приблизно 120 м в передгір'ях Карпат на річці Уж. Територія міста становить 31,56 км2. Протяжність міста з півночі на південь - 7 км, зі сходу на захід - 5 км . Найвища точка Ужгорода - гора Велика Дайбовецка - 224 м. Значну частину площі міста становить правобережна частина (Старе Місто), яка дещо більша лівобережної. Береги річки Уж пов'язують 7 мостів: 6 пішохідно-транспортних і 1 залізничний.
Сучасна назва «Ужгород» говорить сама за себе: місто-град над рікою Уж. Деякі лінгвісти вважають, що «Уж» походить від турецьких слів «унг», «онг», що перекладається, як «правий», ще деякі стверджують що назва походить від старотюркського слова «уз», яке перекладається як «вода». Місто з часу своєї першої згадки (872) фактично до кінця Першої світової війни мало тільки одну назву: Унгвар (видозміни: Гунгвар, Онгвар). Після Першої світової війни, коли Закрпаття відійшло до Чехословаччини й нова влада вирішила слов’янізувати назви міст і сіл краю. Назва Ужгород утворена з таким чином: замість елемента «Унг» вжито слово «Уж», а угорське «вар» (замок, фортеця) перекладено словом «город».
НАСЕЛЕННЯ
Панування феодально–кріпосницьких порядків гальмувало розвиток міста і воно протягом багатьох століть існувало як торгово – ремісничий центр. В 1154 році арабський географ Ідрісі згадує про місто Гунквар, тобто і описує його як найбільший торговий центр у північно – східній частині Угорського королівства.
Кількість населення міста швидко зростала внаслідок високого природного приросту, який у другій половині XIX – на початку XX ст. був у 1,5–2 рази більший, ніж у середньому по Європі.
У 1890 році населення Ужгорода становило 13 тис. 471 чол. В усіх галузях економіки була задіяна половина його мешканців – 6 тис. 779 чол. Вони працювали на 422 підприємствах ремісничо–кустарного та фабрично–заводського типу. З останніх справді великими були тільки п’ять, особливо заснована в 1886 році меблева фабрика “Мундус”, що виготовляла так звані віденські стільці з гнутими ніжками.
В наш час останній перепис населення проведено в грудні 2001 року. За його даними в Ужгороді проживає 115 тис. 525 чоловік. Жіноче населення щодо кількості переважає чоловіче, відповідно в місті проживає 61 тис.701 жінка та 53 тис. 824 чоловіки. Природній приріст має додатні показники. 80 % наявного населення міста – українці, а поряд з ними компактно проживають люди інших національностей – угорці, румуни, росіяни, словаки, німці, цигани, євреї.
ГЕРБ УЖГОРОДА
Герб Ужгорода. Кольорове зображення цього герба відомо з 1701 року.
12 грудня 1905 Міністерство внутрішніх справ Угорщини в своєму листі переслали в Ужгород офіційне опис герба: "Щит в стилі бароко, синього кольору, на якому із зеленої землі виростає виноградний кущ з трьома виноградними лозами, з яких крайні посередині щита перетинають одна одну і з них звисає по золотій грона, а з кожної з трьох лоз звисає по одному зеленому листку ".
